?

Log in

09 грудень 2017 @ 23:42 FAQ по "Сердцу Меча"
Их накопилось столько, что проще собрать в одном месте и всех новых вопрошающих сразу посылать туда. Вот начну с этого треда. Никто не хочет позадавать вопросов?


NEW


Если в Империи совершеннолетие с 18, то со скольки оно в Вавилоне? Просто Бет еще не молодовата ли для свадьбы? Или для императоров это не важно? И еще - сколько там можно иметь жен и мужей? Если их несколько, то все, кроме одного - это всегда "м-браки"?



Сколько всего планируется романов в цикле (не вообще о мире Рима-Вавилона, а именно о пассажирах "Паломника") и когда приблизительно должен выйти следующий?



 


Какие бывают разновидности гемов?

Почему христиан и мессианских евреев, ушедших с Эбером, не пускают на Землю? 


Скажите, а где можно побольше узнать о мире СМ? Про историю Крестового Похода, про то, откуда вообще пошли Рим и Вавилон. Про политическую систему там и там. Вот, например, вавилонские "дома" и римские доминионы - это сходные образования или различные? Кто и на какой срок выбирает тайсегуна Рива? Всех ли глав вавилонских домов выбирают?



Как связаны ПТСР и Сердце меча - через пролог. Хотя не могу сказать, что разобралась в этой истории. Что такое этот А-Шиар? Чего он хотел? Как история Белгариона вписывается в общую канву событий? Какое отношение к этому всему имеет Брайан Риордан? Или это один и тот же человек? Будьте добры, объясните кто-нибудь!

Новое! http://morreth.livejournal.com/575240.html?thread=18645512#t18645512
About this Entry
Свободная Луна
26 серпень 2017 @ 16:29 Верхний постинг
Вместо эпиграфа

Ненавижу убийцу, что осуждает вспыльчивого.

Ненавижу прелюбодея, когда осуждает блудника.

Ненавижу глупца, философствовать мнящего.

Ненавижу судью, взирающего на лица.

Ненавижу молчащего, когда время говорить.

Ненавижу учащего, а ничего не знающего.

Ненавижу враждующего, ведь не любит он Бога.
Св. прп. Кассия, песнописица




Френд- и банполитика

Я зафренживаю людей, которые либо являются моими пореаловыми знакомыми и френдами, либо чем-то меня очень заинтересовали.

Я не люблю людоедов, поэтому если у вас во френдах людоед, то у меня во френдах не будет вас.

Бан-политика очень проста: не наезжайте на моих друзей и родных и не проповедуйте людоедства. За наезды на себя я баню под настроение, приступы великодушия накатывают и откатывают.

Когда-то я считала, что должна каждому давать свободу слова, но с тех пор у меня отросли внутренние границы. Этот ЖЖ - мое пространство. Тот, кто пришел без приглашения, должен вести себя так, как если бы без приглашения пришел на чужую вечеринку: или стань желанным гостем, или хотя бы веди себя прилично.

Репост- и дайджест-политика

Она еще проще: у меня можно брать для своего журнала и дайджеста все, что не под замком, не спрашивая предварительного разрешения. Только будьте добры, не приписывайте себе или кому бы то ни было авторство взятого.

Мои переводы:

Читати більшеCollapse )
АПД. Решила собрать в кучку немногочисленные собственные стишки.

Отставная фрейлина... - http://morreth.livejournal.com/965321.html
Птица и самурай - http://morreth.livejournal.com/1012624.html
Гонец из Пизы - http://morreth.livejournal.com/1242013.html
Черешнева Богоматір - http://morreth.livejournal.com/2954491.html

А вот еще полезный баннер. Тут много классических книжек на разных языках.

Go To Project Gutenberg
About this Entry
Свободная Луна
27 березень 2017 @ 09:54 Троха про "Залізний кулак"


Кумедно, що ті, хто лає серіал, лають його за що завгодно, крім його, мабуть, єдиного, але ВЕЛИЧЕЗНОГО факапу: головного героя.

Це як, знаєте, бачиш будинок, де все вкрив і навкіс, стіни, підлога, вікна, дах... і всі лають будівників за криві стіни, вікна, підлоги, а ти така: гей, чуваки, в цьому будинку фундамент кривий! Інші проблеми - тільки наслідок, причина - ось вона.

Денні Ренд - найсиріший, найгірше пропечений персонаж з усієї четвірки "Захисників". І це просто кидається в очі, бо решта - Джессіка Джонс, Люк Кейдж, Метью Мердок - прописані прекрасно.

Повне враження складається, що Нетфлікс хотів скоріше, хоча б абияк, завершити сетап для серіалу "Захисники".

Ні, справді, коли я виросту велика і буду читати лекції зі сценарного мистецтва, я буду показувати "Залізний кулак" і казати: от, дітки, як не треба робити.

Мотивацію головного героя десь посіяли. Хлоп ломиться у будівлю Ренд Ентерпрайзіс, але справа, каже, не в грошах. Тю, а в чому ж? Людоньки, покличте хто-небудь Тоні Старка, хай пояснить йому, що прагнути комфорту, заможності та високого суспільного стану - це нормально, а надто коли ти маєш на це спадкове право.

А якщо справа не в грошах - то в чому? "Я хочу відповідей", торочить Денні Ренд. Та ну ж бо! Чого ти думаєш, що твої "названі брат і сестра" знають якісь відповіді? Коли твої батьки розбилися на літаку, Уорд та Джой були такими само дітваками, як ти. Що вони можуть знати?

Найгірше в конфлікті "Денні Ренд проти Мічемів" те, що він нікуди не приводить. Денні не терпить поразку і не добивається перемоги, просто Мічем-старший вирішує, що його можно використати і велить синові його визнати. Фініта.

Далі починається конфлікт "Денні Ренд проти Руки". Це просто дно. Це такий вимучений та вимушений конфлікт, що автори просто не знають, як його рухати. "Залізний Кулак та Рука - одвічні вороги. Я Залізний Кулак. Я ненавиджу Руку. Я приїхав у Нью-Йорк, а тут раптом бац! - Рука. Як вдало я зайшов!" Та тьху.

Внутрішній конфлікт Денні Ренда - теж викликає бажання обійняти сценаристів та плакати. Він начебто разривається між бажанням бути захисником Кунлуня та захисником Нью-Йорку. Автори, щоб у цей внутрішній конфлікт хотілося вірити, треба ж показати, що в тому Кунлуні було хорошого. А ви показати тільки як бідного Денні пиздили до крові бамбуковим дрючком.

Конфлікт "прямодушний наївний Денні проти сучасного світу" просраний також. Здається мені, тому, що автори малечка не розуміють різниці між "наївний" та "дурний". Автори, порадьтеся з Маркусом та Макфілі, вони розкажуть, як створити наївного, але розумного персонажа.

Конфлікт "погана Рука - хороша рука"... заберіть це. Просто заберіть.

І, починаючи десь із середини,  через недопеченість героя та його мотивацій, хитається та розповзається вже весь сюжет.

Сподіваюся, над "Захисниками" ці автори не працюватимуть.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1949891.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
20 березень 2017 @ 07:58 Троха про "посадити трьох друзів"
Кому як, а мені добряче намуляв доморослий культ Лі Кван Ю з його "посадити трьох друзів".
Причому всі так очікувально на Петра Олексійовича дивляться.
По-перше, у випадку Петра Олексійовича трьома друзями не обійтися.
По-друге, я не кажу, що треба "почати з себе", мало кого в нас є три друга, яких треба аж от просто саджати, і мало в кого є повноваження на це саджання...
Але хай йому грець, хоча б перестаньте з ними здоровкатися. Перестаньте ходити до них на весілля, хрестини й поминки. Розфрендіть їх у фейсбучеках та однокласниках. Не вітайте з Днем народження.
У кожного нас є троє приятелів, які зашкварилися на хабарах, сепарстві чи розпилах. От з них і почніть.
Створіть нарешті той їбучий інститут репутації.
А як не можете - то від'їбіться вже від Порошенка. Він так само не може, як і ви, йому так само "з цими людьми завтра жити", його резони не гірші за ваші.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1949570.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
19 березень 2017 @ 11:37 Цікаво, чи хтось замислювався
...що позиція "Я жінка, я не хочу нічого вирішувати" може бути наслідком безмежної втоми?

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1949227.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
13 березень 2017 @ 22:31 Знаєте, що воно мені нагадує?
http://ygam.dreamwidth.org/19021.html

Той момент у Довлатова, коли він пише, як у дитинстві був щиро переконаний, що його мама любить варену картоплю.

Довлатов порозумнішав, а дехто так і переконує себе, що жінки просто люблять варену картоплю...

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1949056.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
08 березень 2017 @ 15:09 Усіх з Восьмим березня!







This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948748.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
07 березень 2017 @ 23:00 Громадська свідомість - це...
...коли наприкінці дрочного, слізливого та шмаркливого фанфіка авторка дописує номер "гарячої лінії" для жертв аб'юзу.

Я люблю тебе, Америко!

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948464.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
02 березень 2017 @ 20:07 Коли з Кацапії приходить черова дурна страшилка, що робить Україна?
Правильно, сміється несамовито.





- Доброго дня, антисуіцидальний патруль. Що ви робите?

- Читаю історичну працю як український нарід поневірявся

- Що у вас ще за література?

- Кобзар, поети розстріляного відродження і біографія Лесі Українки .

- Яку музику слухаєте?

- Ну там "лиш вона, лиш вона сидітиме сумна..."

- Ще?

- "Відпусти, я благаю, відпусти, бо не можу більше йти..."

- Що у вас за фільми?

- Гірки жнива, Поводир і Тіні забутих предків. А ну ще всі випуски ТСН на DVD.

- А це що? Аніме?

- Це не моє, чесно, мені підкинули!

- А ну заткнись, хворий ублюдок. В'яжи його, Василь, бо він зараз накладе на себе руки

- Відпусти, відпусти, я благаю відпусти...

#ЗеленийКіт





This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948273.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
18 лютий 2017 @ 11:35 Вчителька
В пана професора
Блискуче пенсне
Та лукава посмішка.
"Чи хтось може сказати,
Чому чорна, так би мовити, цивілізація
Не породила ані Платона,
Ані Авіценни?
Чому жіночий, хе-хе, інтелект
Не спромігся піднятися
В емпіреї Декарта?
Де вони - Аристотелі у спідницях?
Втім, хо-хо, риторичне питання.
Переходимо далі..."
Клара Белль Вільямс ретельно записує
"риторичне питання".
Вона знає: з неї можуть спитати.
Пан професор любить, коли студенти ретельно записують.
Пальці судомить, почерк нерівний -
Незручно писати, притулившися до стіни:
Пан професор не любить
Чорних студентів, жінок,
А надто чорних студенток,
Тому Клара-Белль
Слухає лекції в коридорі
Університету Нью-Мексико.
Коричневі пальці виводять:
"Де ж ті чорні Платони?
Де Арістотелі у спідницях?"
Для неї це питання не риторичне.
Клара Белль не стане
Ані Платоном, ані Декартом.
Вона навчатиме чорних читання й письма.
Дітей - удень,
Батьків - уночі,
Поправляючи олівець
В зашкарублих від праці пальцях
Вчорашніх рабів.
Вона переживе
Всі забобони, всі заборони для чорних.
Вона ходитиме вулицею,
Що назвали її ім'ям.
Ним назвуть також корпус,
Де вона тулилася до стіни 
З зошитом та олівцем.
Як звали пана професора?
Та кого воно, в біса, цікавить...





This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948060.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
17 лютий 2017 @ 20:21 А знаєте, що найцікавіше
у цьому паскудстві?

http://beseder.ru/right-news/entryid/1292

Те, що картина світу змальована тут цілковито кацапо-імперська.
Вони звинувачують нас у тому, що роблять самі, повсякчас.
І це невиправно, я гадаю.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1947843.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
17 лютий 2017 @ 09:26 Дощ із мужиків

Я зарегилася на www.interpals.net, аби прокачувати англійську.

Винятково з цією метою. Спеціально написала в профайлі, що не шукаю стосунків. Одружена. Додала оцю фотку, щоб усе було ясно.

Товста страшна феміністка, одним словом. Так стрижена, що майже голена, ані граму косметики.

Ха. Наівна. Ха. Менше ніж за добу - дюжина мужиків, як із мішка, і якби ж тільки араби, турки та італійці, які кидаються на все, що з цицьками -- а то троє американців, англієць та німець.

От що я вам скажу, подруги. Хочете підняти самооцінку на халяву - регайтеся на інтерпалі. А то наші мужики балувані.

About this Entry
Свободная Луна
15 лютий 2017 @ 18:20 А Плейшнери все падали й падали...




Цікаво, хто третім буде.
About this Entry
Свободная Луна
14 лютий 2017 @ 10:26 (без теми)

Колись давно мені здавалося, що я дуже вдало пожартувала, сказавши "Чоловіки розіп'яли Христа".

Але минуло майже 20 років - і щорік я переконуюсь, що в тому жарті була лише доля жарту.

Насправді, перечитаємо Євангеліє. Хто Ісусові ноги волоссям витирав, а хто Його бичував. Хто завжди його приймав та поштиво слухав, а хто хотів побити камінням. Хто до кінця йшов за Ним до самого хреста, а хто ганебно всрався та відрікся. Хто прийшов обмивати тіло, а хто сидів та тремтів за зачиненими дверями. Дуже, дуже повчальна книга для смирення мужської гордині.

Власне, все за що залишається чіплятися прибічникам патріархату - за те, що Ісус також бук чоловіком. Але чи багато в Ньому рис чоловічої соціалізації?

Він рано залишився без земного батька, про Нього маже завжди згадують як про Сина Марії. Євангелія підкреслюють величезну роль, яку Вона відігравала у Його вихованні. Своє перше диво Він творить на її прохання.

Чи присутня в Його поведінці агресивна сексуальність, яка притаманна чоловічій соціалізації? Ні. Він дуже багато спілкується з жінками, але до жодної не ставиться як до сексуального об'єкту.

Чи Він виявляє тягу до ієрархічності, у яку люблять грати чоловіки? Ні. "Хто хоче бути першим серед вас, нехай буде слугою всім".

Чи Він виявляє схильність до войовничості? Так ми знаємо, що заради очищення Храму Він взявся за канчука - але це єдиний епізод, де Він застосовує силу. Решту разів він уникає силового протистояння, навіть коли Його життю загрожує безпосередня небезпека.

Він навіть не носив штанів.

Якого біса мужські шовіністи чіпляються за Його ризи? Їй-право, краще б їм називатися пілатианами чи кайафанами. Це буде принаймні чесно.

А персонально "християнським націоналістам" я пропоную називатися "варраванськими націоналістами". Це буде круто. По-перше, Варрава був справжнім націоналістом, боровся за незалежність Ізраїлю. По-друге, він був тру мужиГ, на всі 100% відповідав патріархальній уяві про правильні гендерні ролі. По-третє, на відміну від того лузера Ісуса, він не вештався з курвами та не заважав стверджувати сімейні цінності через побиття блудниць камінням. Варрава - ваш герой.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1947288.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
14 лютий 2017 @ 08:37 Зі святом Кирила й Мефодія!


"Гей, слов'яни! А ми вам тут почитати принесли!" - "А ми не вміємо..." - "А ми й навчимо!"

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1946972.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
14 лютий 2017 @ 07:57 З Днем народження, Тетяно!


Нехай буде щастя!
About this Entry
Свободная Луна
12 лютий 2017 @ 23:01 Що тут не так?

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1946631.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
11 лютий 2017 @ 20:32 Кому не подобається скаля Олпорта, або "Не палимось, мужики, не палимось!"

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1946413.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
10 лютий 2017 @ 21:52 Троха про дозволене українство
https://youtu.be/dVGO1F_yJ3g

За посиланням - квінтесенція.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1946289.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
10 лютий 2017 @ 16:31 Троха про "Записки попадді"
Знов-таки з подачі Мадам Курдюкової.

Я цю книжку розкурила, як то кажуть, заради матчастини. Так у мене є друган-піп, якого я розпитую про матчастину зазвичай, а про його побут і сама добре знаю, бо бувала в них, але він відносться до тієї групи, про яку матушка Сисоєва пише:

"В советское время в Церкви было очень много священников – выходцев из Украины, вернее из Западной Украины. К этому было несколько причин. Первая – историческая. Западная Украина отошла к Советскому Союзу только в тридцать девятом году согласно пакту Молотова-Риббентропа. Стоило только Советскому Союзу заняться зачистками и коллективизацией на новых территориях, как началась Великая Отечественная война. В 1946 году на Львовском соборе западноукраинские униатские приходы перешли к Русской православной церкви. Таким образом, более тысячи приходов на одной Львовщине стали православными. Половина всех приходов православной церкви находились на Украине. По данным на 1988 год, из 6 000 всех приходов 3 000 сосредоточены на Украине. Западная Украина, от которой Церкви досталось более тысячи приходов, избежала всех гонений со стороны советской власти. Не стоит забывать, что Церковь подверглась жесточайшим гонениям и практически полному уничтожению. Западноукраинская религиозность резко отличалась от русской большей эмоциональностью и подчеркиванием важности самой обрядовости – из-за сильного влияния католичества. Вторая причина засилья украинских священников – это, конечно, сильная семейственность и клановость. В отличие от российских безбожников, не помнящих родства, на Украине, несмотря на советскую власть, сохранялись целые села с традиционно православным укладом жизни. Итак, семейственность плюс традиции давали основной процент абитуриентов семинарии. Учитывая украинский пиетет к советскому правительству и требоисполнительную религиозность, властям выгодно было допускать в семинарию и к священству именно украинцев, которые становились бы просто послушными требоисполнителями, а не проповедниками и миссионерами. Поэтому русских священников в советское время было очень мало, а настоятелей и того меньше из-за влияния украинской национальной клановости, проталкивания родственников и при поддержке уполномоченных."

Я залишу на совісті пані Сисоєпої це невинне "перешли к Русской православной церкви". Просто зазначу, що мій піп-друган з тих самих "хохлов", а мені хотілося трохи нюхнути істінна русскава духа.

Книжка, просто скажу, вражає блискавкою. От просто з ніг збиває шаленим напором духовнасці, від якого не одразу й відійти виходе.


От наприклад:

"Когда светская барышня ищет супруга или просто сексуального партнера, она выглядит и ведет себя соответствующим образом, всем известно каким. По крайней мере, ей никогда не придет в голову надеть длинную черную юбку и повязать платок. В церковной жизни все наоборот, здесь совсем другие ценности и представления. Если девушка мечтает о христианском браке, особенно о муже-священнике, она должна показать, что называется, товар лицом – максимум благочестия и смирения."

От же ж краса! Що ні слово, то перлина. Благочестя і смиренність - це в нас товар, ай, молодца!

Що саме цікаве - не тільки в матінки Сисоєвої  ніде не брякнуло, що вона верзе щось не те, а і в її чоловіка, і в редактора у православному, трясця, видавництві, і в того, хто цей друк благословив.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1946052.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
10 лютий 2017 @ 11:25 Чистішої прелєсті чистіший взірець
З подачі mmekourdukova зачитала "Записки попадьї" Юлії Сисоєвої.

Мамо-нене! Пам'ятаєте в Льюїса те місце, де він піше про свою школу, що гомосексуальні стосунки між хлопцями були єдиною розрадою від лицемірства і муштри?

От я знайшла ситуацію, в якій слешики про ніжне кохання двох хлопів можуть бути єдиним променем щирого світла серед тотального мороку гипокризії та пустомольства.
About this Entry
Свободная Луна
05 лютий 2017 @ 11:51 Троха про легалізацію проституції

Жаклін Ґвінн

Часто кажуть, що легалізація зробить проституцію безпечнішою та зменшить стигматизацію жінок, втягнених у професію. Якби це була правда, ми б побачили це в Австралії, штат Вікторія, де вже 33 роки (з 1984) секс-робота є цілком легальною.

Я напишу про власний досвід роботи на ресепшені в респектабельному легальному борделі в центральному Мельбурні (штат Вікторія), аби показати, що стигматизація для жінок все ще жива, а легалізація не покращила стан або соціальне сприйняття жінок у проституції. Я працювала в тому борделі два роки, з 2008, коли навчалася. Я також недовго працювала у іншому легальному борделі в промисловому районі на окраїнах Мельбурна.

Я працювала у нічну зміну (з 6 вечора до 6 ранку), дві чи три ночі на тиждень. Кожного разу траплявся якийсь інцидент харасменту, словесних образ, насильницьких дій або грубого поводження з жінками. Я також зазнавала приставань та словесних образ від клієнтів, навіть по телефону.

 

Читати більшеCollapse )

 

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1945750.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
01 лютий 2017 @ 19:25 Паскудна робота
В супергероїв паскудна робота
Мерзнеш у дозорі
Дивишся у тепловізор
Трусишся у бліндажі
Так само як інші
Які не супер а просто герої
Всієї різниці
Якщо карта ляже погана
Наступного ранку ти встанеш
Покладеш свої бебехи у черевну порожнину
Збереш руки ноги пальці докупи
(одного разу нога попалась чужа нічого присохла)
І потроху дошкандибаєш до лазарету
А інші полишаться
Бо слогани брешуть
Бо герої вмрають
Їм кулі життя забирають
Снаряди та міни розтяжки та інша гидота
А ти залишаєшся
Бо долі вступило у голову
І ти вже не просто герой а блять супер
Паскудна робота потім дивитися в очі
Батькам, матерям, дружинам та дітям
Слухайте я не знаю чому
Не знаю як вийшло
Що мене вбити не можна
Просто одного разу після обстрілу
Встав та зібрав себе по шматках
А решта не встали
Не знаю
Хотів би
Не можу
Вже третя ротація
Найнижчі втрати в бригаді
Дали медаль
Капітан Україна
Коли ж воно допливе
Те чортове кача

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1945395.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
31 січень 2017 @ 20:06 Троха про Авдіївку
У хаті, де я зараз ночую, 16 градусів. Але то ніхто не винний, крім бабусі, яка не вірила у склопакети, та гандонів з Дніпротепломереж, які не топлять, але рахунки присилають.

Як воно людям у Авдіївці, мені навіть страшно уявити. Бо в них і того нема, йобана кацапня роздовбала всі чотири теплопроводи у місті.

Замисліться над цим. Дочекалися морозів і навмисне почали гатити по теплопроводах. "В защіту рускава язика".

Коротше кажучи, дніпряни, ось що потрібно. Що більше, то краще.




This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1945253.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
24 січень 2017 @ 13:46 Троха про політкоректність
Коли хтось на наших теренах починає патякати, як він заманався від політкоректності та яка це нова диктатура й тоталітаризм, мені хочеться взяти його за шкибарки, ніжно струсонути та спитати, з якого дуба він звалився і де вже встиг так натерпітися від політкоректності що ой.

Коли таке верзе природний буржуй - я розумію, що тут або білий цисгендерний мущіна трохи втратив привілеїв та скаржиться на життя, або біла цисгендерна жіночка троха не второпає, як їй пощастило.

Коли таке верзе кацап - я розумію: йому Обама в під'їзді насцяв, і відтогодні одноногі чорні лесбійки всюди маряться.

Але коли таке верзе українець, я вважаю, треба йому температуру поміряти.

Яка в сраку диктатура? Який, трясця твоїй матері тоталітаризм? Ти забув, як Беркути нас ногами копали та поливали водою на морозі? Ото була спроба встановити диктатуру й тоталітаризм! Тебе чорний чи гей останнього разу коли чоботами бив? Що, не було такого? Навіть по п'яні?

Політкоректність - вона про те, що НЕ МОЖНА РОБИТИ ЛЮДИНІ БОЛЯЧЕ.

Отак от до горя просто.

Так, ми довго жили в паскудному світі, де вважалося, що люди - це лише такі самі, як ми: білі, чоловіки, і не підараси (а єслі підараси, то нехай мовчать собі в трапочку). Тому на "нелюдей" чи на "не зовсім людей" можна було звалити всю гівняну роботу та час від часу зливати свою фрустрацію у різних форматах від "пиздити жінку" до "бити жидів".

А тут така раз, політкоректність, і вже не вільно того робити. А якщо вже робиш (ну тіпа, марудна хатня робота все одно на жінці, так?), то не вільно казати, що "такінада".

Отаке вже страшне утиснення, такий тоталітаризм, що мамо народи мене взад!

Тому коли хтось галасує проти політкоректності, мені важко позбутися враження, що тому чувакові насправді хочеться вилити комусь на голову свою фрустрацію.

А оскільки я жінка, і тому найперший кандидат в "нелюди", я бачу в ньому непозбувну бентегу безпосередню небезпеку для себе. І приймаю запобіжні заходи. Одним із яких є мінімізація контактів і, як слідство, розфренд нахуй.

Даруйте.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1944895.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
23 січень 2017 @ 00:20 У бджілок з метеликами те ж саме, синку

У русофантасто є заборонена тема: не можна вголос казати, що видавництво, скажемо, "Крилов" або "Леніздат" крадуть в авторів гонорари. Всі це знають, але вголос казати не можна. Бо загубиш свою репутацію. Так, не крадія, а свою. Якщо ти скажеш правду вголос, набігають ховрашки і починається хор "самідураківіновати". Причому ховрашки на 50% з таких само ошуканих, але в них теплиться надія, що може, колись за якийсь наступний твір заплатять, бо проявили ж лояльність.

Так що я можу сказати... у сценарному бізнесі все те ж саме.

Цей чувак, Бабік Андрій, не зажопив мого гонорару, не встиг. Він тільки згаяв мій час. Але, коли я розповіла, як він згаяв мій час, на мене вийшли люди, які розповіли, що згаяний час то таке, квіточки, а їх Бабик кинув на гроші.

На скріншоті ви спостерігаєте реакцію Бабикових ховрахів на марші. І я, чесно кажучи, не знаю, що робити. Кажуть, що в Україні нема інституту репутації. Він є, але якийсь їбанутий: на захист корумпованого чиновника, нечистого на руку депутата чи такого як Бабик, кидаються миттєво. Постраждалі мовчать, бо бояться... так, втратити репутацію. Ті, хто говорить на їх захист, обливають лайном та вважають за міських божевільних.

У кого є ідеї, що з цим робити?

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1944676.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
22 січень 2017 @ 19:33 Китайська поетка Чжен Сяоцюн

Це така дививижна жінка, що про неї треба розповісти окремо.
Вона працювала на заводі. На багатьох заводах, точніше, бо в Китаї страшенна текучка, і з робочими поводяться як з собаками. Їх навіть іменами не звуть, а номерами, як в концтаборах. Отак твориться китайське економічне диво.
Чжен випустила ільа збірок віршів і продовжувала працювати на заводах, а про ті вірші ніхто не знав, вона те приховувала, ьо інакше з нею би просто не розмовляли інші робітниці. Потім вона стала лауреаткою літературної премії, і вже того не можна біло приховати, і після цього Чжен вже жила літературою, вона пише й редагує.


Цвяхи

Скільки любові, скільки болю, скільки тих цвяхів залізних,

Що ними прип’ято мене до цієї станини, до креслень, замовних паперів,

Вранішньої роси та полуденної кровотечі.

Потрібний цвях, аби прип’ясти й позанормові роботи, фахові хвороби,

Цвяхи туги невимовної,  що ними прип’ятий час поденних робітників,

Прип’яті фабричні споруди, розгорнуті в еру багатства та злиднів.

Скільки стомлених привидів скніє в ліхтарному тьмяному світлі,

Скільки крихких, тендітних молодих робітниць посміхається кволо

До спогадів про кохання, слабке, наче мох під деревами, тихе й вразливе.

Скільки цвяхів пронизують з легкістю їхні тіла?

Їхні юні чесноти, відокремлені від поденної сплати?

Трудове право, нудьга по домівці, таємне кохання.

У блакитному небі течуть лінії передачі.

Один за одним болючі цвяхи застрягають в секундах.

За вікном проходить осінь, хтось живе з нею поруч.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1944364.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
21 січень 2017 @ 12:20 Дискурс, йоппаламать
Що цікаво в цій розмові - жоден з моїх опонентів ніколи не народжував дитину та не відновлявся після пологів.
Але їм в голову не вступає, що мій досвід може робити мене більш компетентною.

https://www.facebook.com/ian.valietov/posts/1263145513721275

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1944105.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
20 січень 2017 @ 16:38 (без теми)


Інколи люди розуміють «повагу» як «поводитися з кимось як з людиною».

Інколи вони розуміють «повагу» як «поводитись з кимось як із владою»

І буває, що люди, які звикли, що з ними поводяться як із владою, кажуть: «Я не поважатиму тебе, якщо ти не поважатимеш мене», і мають на увазі «Якщо ти не визнаєш в мені владу, я не визнаватиму в тобі людину».

І вони думають, що поводяться чесно. Але це не так, і вони поводяться непорядно.


This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1943876.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
20 січень 2017 @ 09:04 Троха про Вогнехреща, зраду і Невілкула
У нас третя роковина Вогнехреща. Тобто, дня, коли протистояння на Майдані остаточно перейшло в силовий формат. Тобто, до 19 січня силові методи вживали силовики, а народ пасивно оборонявся - а 19 народ вирішив, що вже заманало і перейшов у наступ.

Бо відчуття "так далі не можна" наростало, наростало і вже стало нестерпним.

Тобто, ми тоді так думали - потім виявилося, що воно може бути ще пекучішим, ще нестерпнішим, що воно може не просто пересилювати, а заперечувати інстинкт самозберігання.

Але почалося все тоді, 19-го, на Груші. Як то кажуть, "і понеслась".

Три роки по тому я хочу зберігати в собі це відчуття нестерпності. Хочу час від часу діставати його зі скарбнички души, роздивлятися, чи не заіржавіло, перебирати та змазувати. Бо воно ще згодиться.

Ні, звісно, можна і без нього жити. Москалі живуть. Придивіться - вам так хочеться?

Так, неможливо жити на ньому весь час. Але зберігати його треба. Навіщо? Ось я розповім.

Політика, як кажуть англійці, робить дивацьких товаришів по ліжку. Вчора ви були вороги, або, гаразд, нейтрали одне одному - завтра на вас напала третя сила і ви прикриваєте одне одному дупи, а не кусаєте за них. Нападає ЦаоЦао - і от Чжуґе Лян з Чжоу Юєм вже найліпші друзяки, головне не прогавити момент, коли треба розвертати щити одне до одного.

У якийсь момент виявилося, що інтереси клану Вілкулів та інтереси групи Корбана в Дніпрі ну аж ніяк не примирити. Ну або ж вілкули вирішили скористуватися з шарварку, аби остаточно викинути Корбана з Філатовим на мороз. А морози тоді стояли насправді хрещенські. І коли таке сталося, у хлопців, власне, виходу іншого не було, крім підтримати революцію, ну або ж ганебно сидіти в теплих палестинах як миша під плінтусом. Так само, як потім, у березні, коли Хуйло показало, що не збирається рахуватися з інтересами Ігоря Валерійовича і відкусило весь бізнес Привата у Криму. Тут зрозуміло, що виходу нема, крім ставати рятівником вітчизни (і казни докупи). І коли я казала, що Коломойському пора міняти прізвище на Вишневецький, це був ніфіга не жарт. І ніфіга не комплімент. Хоча так, трошки комплімент.

Так, я дуже забігла вперед, щоб зробити коло і повернутися до зради. Отже, якісь речі та вчинки сьогодні можуть ввижатися зрадою, але з точки зору фігурантів (або стороннього спостерігача) це ніяка не зрада, принаймні, загальний вектор дій не мінявся ні на риску. Філатов з Корбаном тоді обстоювали свої інтереси - і зараз вони обстоюють свої інтереси.  Власне, нічого не змінилося, просто тоді в нас були спільні вороги, а зараз ці вороги, принаймні у місті, підкорені, і граф, який отримав у тяжкій боротьбі свій феод, щиро вважає, що холопам пора вже по хатах і не треба пхати носа до господського проса.

Ну чисто тобі як після Хмельниччини, коли селюки й городяни "раптово" з'ясували, що козацька старшина, православна шляхта й запорожці воюють не за волю, не за віру і не за магдебурзьке право, а за привілеї для себе, коханих.

Ми обстоювали децентралізацію, бо бачили, як квітнуть європейські міста, коли в них залишаються гроші місцевих податківців.

Вони обстоювали децентралізацію, бо знали: коли гроші залишаться у місці, їхній власний шмат буде таким жирним, якого Вілкули не нюхали.

При тому вони обстоювали децентралізацію цілком щиро, не менш щиро, ніж ми, хіба ні? Хіба ж вони брехали, кажучи, що хочуть тієї децентралізації?

Перш ніж казати, що вони нас зрадили, нумо спитаймо себе: чи вони з нами про щось домовлялися?

Так отож.

Тому пам'ятаймо Вогнехреща та тримаймо напоготові і добре змащеним це відчуття нестерпності. Вогнехреща, Кривава Неділя у Дніпрі, страшний лютий на Майдані - все це було не для того, щоб наша старшина отримала свої привілеї та на цьому заспокоїлася. Не за те, щоб посадити на корупційні схеми людей Філатова замість людей Вілкула (або залишити там людей Вілкула, які хутенько перемінили прапори та принесли омаж Філатову).

Ще раз, з їхньої точки зору це ніяка не зрада, бо ми не є рівноправною стороною угоди, яку можна зрадити. Ми інструмент, важіль, яким можна посунути іншого феодала. Ми потрібні - тому Борис тримає на наші гроші свійських журналістів, ціле КП. Але ми маємо знати своє місце - тому Борис тримає у Лісному тітушок. Не здивуюся, якщо тих самих, хто бив нас 26-го січня.

Але троха оптимізму на хвіст. Коли він чергового разу істерить у мордокнизі, обзиваючи нас вілкулоїдами та красноїдами, я бачу паніку. Щось пішло не так, і він не може второпати що. Холопи уперто рахують гроші в його кишені, голосно кажуть на весь світ: "Отут ти й твої підпанки хапонули стільки, а отут стільки". А він тотально не в дуплі, хто ж на ними стоїть? Ну не може ж бути так, щоб холопи це самі собою, не може! Коли вони виходили проти ОДА у Криваву Неділю, то ж я їх надихнув, показавши Лебедине Озеро на всю стіну Пасажу - а тепер хто їх надихає?  

Так от, оптимізм полягає в тому, що нам вже не потрібна нова Кривава Неділя, аби дізнатися, як вони планують витратити наші грошики. Сподіваюся, не знадобиться вона і для того, щоб зрушити цих графєй та герцогєй з місця, коли прийде їхній час.

Але це відчуття нестерпності - про нього не можна забувати. Його треба тримати напоготові.

This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1943557.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна