?

Log in

No account? Create an account
08 січень 2018 @ 16:10 Троха про матюки

Матюки як мова емпаверменту

Нема в світі нічого страшнішого та огиднішого за матюкливу жінку — такою є поширена думка. Ані смерть, ані хвороба, ані війна не зрівняються з жінкою, яка спокійно може вголос назвати статевий орган або пов’язану з ним дію.

Що то, даруйте, за хуйня у людей в головах ?

Я нічого не маю в принципі проти людей, які відчувають до матюків відразу та огиду, у виконанні будь-кого, чоловіка чи жінки. Але коли матюки вважаються прийнятними для чоловіка та неприйнятними для жінки — це подвійний стандарт, який має троїсту природу, яку я зараз розкрию.

1. Загальна заборона на агресію

Жіноча гендерна соціалізація вимагає від жінок бути «милими». Навіть з незнайомими людьми. Особливо — з чоловіками. Навіть відмова має бути обставлена ввічливими преамбулами та вибаченнями. Чоловіки настільки привчені до такого стану речей, що коли з ними починаєш говорити в тоні, який прийнятий між ними, вони починають думати, що в тебе якісь проблеми ПМС, або «ви просто патологіческі ненавідіте мущін» (і це не жарт, мені це сказав один партійний діяч на запитання, чи знає він, скільки лайна доводиться вислухувати політикиням).

Звичайно, мовна агресія, а надто у формі матюка, в ці соціальні норми не вписується. Якщо навіть просту відмову треба супроводжувати танцями з бубном, що вже казати про «пішов на хуй». Жінка, яка вдається до матюків, сприймається як агресивна до рівню небезпечної.

Якщо ми руйнуємо в собі і довкола себе звичку до емоційного обслуговування чоловіків та скасовуємо заборону на агресію, то чому б не дозволити собі і цю форму вербальної агресії?

2. Заборона на сексуальність

У патріархатному суспільстві жінка не може бути господинею свого тіла та своєї сексуальності.  На символічному рівні це полягає у забороні на відкрите обговорення статевих органів, стосунків та на вживання слів, якими це все позначається. Навіть знання та вживання медицинської термінології вважається небажаним. «Вихована» жінка не повинна знати, як називаються ти частини її тіла, які роблять її, власне, жінкою, та вільно обговорювати їх та їхні функції навіть зі своїм актуальним статевим партнером. Якщо ти не знаєш імені речі — у тебе немає над нею влади.

Примітно, що всередині суто жіночого колективу «матрон» нерідко вживання матюків служить маркером особливої «огородженої від чоловіків» території, де секс та сексуальність може обговорюватися межи своїми. Є приклади вживання брутальної лайки під час народних практик допомоги у пологах: літні жінки-повитухи та помічниці співають сороміцьких пісень, що покликане полегшити пологові муки. Матюкатися може й породілля.

Проте таке слововживання можливо лише у ситуаціях, табуйованих для чоловіків та дівчат, які не пройшли сексуальної ініціації, лише між «матронами». Дівчина має бути не лише незайманою, а й несвідомою власної сексуальності, аж доки чоловік не «посвятить» її в цю таємницю.

Звичайно, сексуальний емпавермент жінки неможливий без мовної емансипації. Вільне обговорення статевих стосунків і проблем та вільний вибір лексики для цього обговорення є неодмінною умовою опанування власної сусальності та повернення собі влади над своїм тілом.

3. Ритуальна заборона

В.Ю. Михайлін у статті «Русский мат как мужской обсценный код: проблема происхождения и эволюция статуса» пише: «Итак, в отечественной традиции мат — явление, жестко сцепленное с полом говорящего; это своеобразный мужской код, употребление которого обставлено рядом достаточно строгих еще в недавнем прошлом правил.» Він пояснює це тим, що вживання матюків було прикметою суто чоловічих спілок молодих людей, які за соціальним статусом знаходилися поза суспільством, на маргінесах. «Территорией чисто мужской, исключающей всякое «законное» женское присутствие, практически во всех известных культурах всегда были территории охотничья и воинская — то есть территории либо неосвоенной, но знакомой природы, отношения с которой выстраиваются на договорных и паритетных началах (охота), либо среды откровенно чужой, хтонической и магически враждебной (война). Эти территории всегда рассматривались как маргинальные по отношению к магически понимаемому культурному центру, к которому непосредственно примыкали территории «женской», освоенной природы. Этот же «фронтир» изначально был и мужской пищевой территорией, при входе на которую каждый мужчина автоматически терял «семейные» магические роли, существенные для «совместных» территорий (отец, сын, муж, глава семейства), и приобретал взамен роли чисто маскулинные, характерные для агрессивного и монолитного в половом отношении мужского коллектива (охотник, воин, ратный или охотничий вождь)».  Члени таких спілок ототожнювали себе з вовками й собаками, і лайка була мовним маркером такого «вовкулаки». Власне, тому лайка і зветься лайкою: це не людська мова, а собача.

Статус собаки в культурі є амбівалентним. З одного боку, це захисник та вірний друг, з іншого — нечиста тварина, нерозбірлива у харчових та сексуальних уподобаннях і близький родич одвічного ворога — вовка.

Так само амбівалентним є статус «людини-собаки». Михайлін пише: «С одной стороны, принадлежность к «людям-псам» или «людям-волкам» есть непременная стадия развития и становления всякого взрослого мужчины, предшествующая «полноправному», «зрелому» возрастному статусу, обрамляющая и предваряющая инициационные испытания и сама в широком смысле слова являющая собой инициацию. Как таковая она не может не носить определенных положительных коннотаций, связанных в первую очередь с молодостью, силой, агрессивностью и постоянной боеготовностью, а также с особого рода «божественной озаренностью», «боевым бешенством», презрением и готовностью к смерти и к боли, как с непременными атрибутами маскулинности, положительно маркированными культурной традицией и желательными во всяком взрослом мужчине инвариантными нормативами поведения... (...)С другой стороны, «собачий» статус является социально не- адекватным с точки зрения действующих в обыденном культурном пространстве норм. «Волкам» и «псам» не место на «человеческой» территории, для которой одно их присутствие может быть чревато осквернением: соответствующие нормы и формы поведения строго табуированы, а их носители, не пройдя обрядов очищения и не «превратившись» тем самым из волков обратно в люди, не имеют элементарнейших «гражданских» прав. Они по определению являются носителями хтонического начала, они магически «мертвы» и как таковые попросту «не существуют»».

 

Отже, вживання брутальної лайки жінкою, з одного боку, є претензією на воїнський статус, з іншого — паплюженням «культурної», «жіночої» території, впорядкованого космосу, за межами якого жінка може існувати лише у статусі «бляді», тобто, «заблудшої» у Дикому Полі.  Двоїстої природи, можливості перекидатися своєю волею з людини на «собаку», а потім, шляхом ритуального очищення — знову на людину, для неї не передбачено. Жінка, яка шляхом паплюження/зґвалтування перетворилася на «блядь», не може пройти обряд очищення і знову стати людиною — «блядь» це назавжди. «Русское слово блядь произведено от глагола со значением блудить, блуждать, причем оба эти смысла исходно параллельны. Блудница есть именно заблудшая женщина, женщина, попавшая на территорию, магически не совместимую с традиционными родовыми женскими статусами. Мать, жена, сестра, дочь — статусы, сакрализованные как во внутреннем (общем), так и в промежуточном (женском, «садово-огородном», прокреативном) кругах бытия. Оскорбление, нанесенное «статусной» женщине, карается не менее, а зачастую и более сурово, чем оскорбление, нанесенное статусному мужчине. Однако женщина, попавшая на маргинальную, охотничье-воинскую территорию без сопровождения родственников-мужчин, есть именно женщина заблудшая, блудящая, гулящая и т.д., вне зависимости от тех обстоятельств, по которым она туда попала. Она лишается всех и всяческих территориально обусловленных магических (статусных) оберегов и становится законной добычей любого пса. Она — сука. Она — блядь.»

Водночас і для «правильної» жінки не передбаченого і повноцінно-людського статусу. Вона не бере участі у народних зборах, не носить зброї, не має інколи навіть власного дому.

Отже, маргинализація матюків та ритуальна заборона на вживання матюків «порядними жінками» є відбитком прадавньої системи заборон та ієрархій. Але як система уявлень (хоча вже не реальних соціальних практик) воно ще живо, і в його рамках жінка, яка вживає брутальну лайку, є «бляддю», «курвою» поза статусом.

Чи треба зайвого разу казати, що цю систему уявлень ми маємо зруйнувати насамперед?

Часто зустрічається такий закид, що матюки є мізогінними

Я докорінно не згодна з цією точкою зору. Матюки є мізогінними рівно тією ж мірою, що й інші слова. Ну тобто, є такі слова як «блядь» чи «курва», які спеціально створені для приниження жінок, але можна їх просто не вживати, віддаючи перевагу іншим розмаїтим словам та виразам. Та й по всьому.

Матюкайтеся, подруги. Життя таке, що кожен потребує розради, а кращої розради ніж матірний вибух, ще не придумали. До того ж, руйнація системи соціальних табу, пов'язаних із сексом та статусом жінки, є справою шляхетною. Коли жінка матюкається - це, власне, те ж саме, що й аналогічний акт вербальної експресії у виконанні чоловіка. Ми можемо бути агресивними та сексуальними. Ми не зобов'язані існувати в системі архаїчних забобонів. Так, вживання матюків є зазіханням на статус чоловіка. Але самі чоловіки побудували суспільство, у якому лише вони є повноцінними людьми - отже, ми зазіхаємо на статус людини, і, власне, маємо на цей статус повне право.

А хто не згоден - то й хуй з ним.

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2950817.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
24 грудень 2017 @ 11:53 Прекрасне


Хлоп про щось здогадується! :)

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2950440.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
17 грудень 2017 @ 15:44 Звездные Войны: Последние Джедаи (Star Wars: The last Jedi)
Originally posted by madmundt. Reposted by morreth at 2017-12-17 15:44:00.

Буду честен: весь первый акт этого фильма я был очень недоволен. Картина началась с традиционных вступительных титров, которые были почти один в один как титры к “Империя наносит ответный удар”. После чего в начале картины силы Верховного Ордена нашли базу Повстанцев на какой-то планете, и им пришлось быстро убегать, а затем мы переключаемся к сценам, где Люк и Рей знакомятся. Все это выглядело как воплощение моих самых больших опасений: Нам тупо подсунули даже более наглый римейк, чем в прошлый раз, и мы на это купились. 

И затем фильм внезапно сделал мне апперкот и отправил в нокдаун, потому что как оказалось, это было совершенно не то, что я думал. После того, как первый акт подошел к концу, “Последние джедаи” решили вдруг делать кучу вещей, которых никто не ожидал, и которые мы не видели в сериале “Звездные Войны”. Порой это даже становится абсурдно, насколько они пытаются обмануть ожидания в каждой сцене. Все заходит настолько далеко, что я честно говоря даже не знаю, о чем теперь может быть 9-й эпизод. Вот вообще. Я предполагаю, что они там сделают большой тайм-скип, потому что здесь нет даже ничего очевидного вроде “Нам нужно спасти Хана и остановить Дарта Вейдера”. Райан Джонсон, сценарист и режиссер 8-го эпизода, по сути берет все, что создали люди пришедшие до него, все “Звездные Войны” какими мы их знали, и сжигает их до тла на наших глазах, чтобы на их месте могло вырасти что-то новое. И это, мать его, охрененно.

 

Читати більшеCollapse )
About this Entry
Harry Dean Stanton
17 грудень 2017 @ 15:00 Розмова з об'єктивним та неупередженим му
 Разговор с "объективным му", который всех судит по способностям, а не по полу.

Я: Уверенность мужиков в том, что их-то уж точно выбрали не за пол, поражает.
Евгений Тычук: Когда я сравниваю кандидатов в депутаты и президенты, на пол ынимания не обращаю - смотрю на дела прошлые и на программу действий. И вам советую.
Я: За эти 25 лет президентами были одни мужчины, и все как один - сволочи. Вы достигли больших успехов, поздравляю.
Он: За 25 лет в президенты выдвигались только две женщины: Витренко и Тимошенко. Сволочи куда большие, чем мужчины.
Я: 1. Каким обоазом большие? 2. Значит, таки нужно больше женщин?
Он: Большие, потому что используют свой пол для обмана избирателей. 2. Зачем боьше женщин? Нужно больше разумных, работящих депутатов независимо от пола.
Я: 1. Какого еще обмана? 2. То есть, независимо от пола, но преимущественно мужчин?
Он: 1. О, перечислять всю ложь Тимошенко я сейчас не буду. 2. Независимо от пола - смотреть на действия в прошлом и на программу.
Я: Слушайте, врали все, кто эти 25 лет сменял друг друга на посту Президента. Но вы говорите, что Тимошенко и Витренко как-то "использовали свой пол". Что вы имеете в виду? Янукович не использовал свойц пол? Кучма? Ющенко? 2. Я не верю, что вы не смотрите на пол. На самом деле вы доверяете мужчине априори, и перестаете доверять, когда он завалит задание. А от женщины требуете заранее доказать свою компетентность.
Он: Дамочка, я на роль Бога не претендую, чтоб вы должны были в меня верить. Я знаю много людей разных полов, наций, народов и политических симпатий. Пытаюсь ко всем относиться адекватно их моральным качествам и деятельности, Чего и вам советую. 
Я: Так вы не скажете ничего про Витрено и Тимошенко? Как именно они использовали свой пол в обмане избирателей?
Он: Я знаю много людей разных полов, наций, народов и политических симпатий. Пытаюсь ко всем относиться адекватно их моральным качествам и деятельности, Чего и вам советую.

И дальше пошла сказка про белого бычка.

   
  

 

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2950259.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
09 грудень 2017 @ 23:42 FAQ по "Сердцу Меча"
Их накопилось столько, что проще собрать в одном месте и всех новых вопрошающих сразу посылать туда. Вот начну с этого треда. Никто не хочет позадавать вопросов?


NEW


Если в Империи совершеннолетие с 18, то со скольки оно в Вавилоне? Просто Бет еще не молодовата ли для свадьбы? Или для императоров это не важно? И еще - сколько там можно иметь жен и мужей? Если их несколько, то все, кроме одного - это всегда "м-браки"?



Сколько всего планируется романов в цикле (не вообще о мире Рима-Вавилона, а именно о пассажирах "Паломника") и когда приблизительно должен выйти следующий?



 


Какие бывают разновидности гемов?

Почему христиан и мессианских евреев, ушедших с Эбером, не пускают на Землю? 


Скажите, а где можно побольше узнать о мире СМ? Про историю Крестового Похода, про то, откуда вообще пошли Рим и Вавилон. Про политическую систему там и там. Вот, например, вавилонские "дома" и римские доминионы - это сходные образования или различные? Кто и на какой срок выбирает тайсегуна Рива? Всех ли глав вавилонских домов выбирают?



Как связаны ПТСР и Сердце меча - через пролог. Хотя не могу сказать, что разобралась в этой истории. Что такое этот А-Шиар? Чего он хотел? Как история Белгариона вписывается в общую канву событий? Какое отношение к этому всему имеет Брайан Риордан? Или это один и тот же человек? Будьте добры, объясните кто-нибудь!

Новое! http://morreth.livejournal.com/575240.html?thread=18645512#t18645512
About this Entry
Свободная Луна
04 грудень 2017 @ 14:10 Троха про історію та вигадку
 От сидиш ти вся така у роздумах, як би то втулити цікавих персонажок у давньогрецький сетинг, до того ж в Атени, де жінок мали ледь не за худобу. Окей, нехай у нас буде гетера, від якої Сократ намагався витягти Алківіада. Хай буде і дружина Алківіада Гіпарета. І легендарна дружина Сократа Ксантіпа. І-і-і... кого б іще?

О, а давай придумаємо, ніби мати Платона теж була філософинею, і від неї син навчався засад цієї науки, а вже потім полірував навички в гуртку Сократа. Так, Гугле, скажи мені, як звали мати Платона...

Періктіона. Філософиня, авторка принаймні двох трактатів, назви яких дійшли до нас: "Про гармонію жінок" та "Про мудрість".   

ААААА!

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2949904.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
03 грудень 2017 @ 06:55 Ще троха про "Нетаких"

"Не сексизм" у виконанні більшості "нетаких" - це оборудка на умовах: "Жінки не навантажують мене своїми проблемами, я не допомагаю їх розв'язати - це й є рівність. Мої привілеї залишаються зі мною, Або так, або я займу позицію ворога відверто".

Коли "нетакий" розчехляється і займає відверто ворожу позицію, робиться навіть трошки приємніше.

Майже напевно хтось зараз заперечить, що чоловіки зазвичай не навантажують чоловіків своїми проблемами, і тому рівне ставлення до жінки означає, що й жінка не навантажуватиме чоловіка своїми проблемами.

Але то лукава півправда. Правда в тому, що чоловіки навантажують своїми проблемами ЖІНОК, вони вважають само собою зрозумілим своє право контейнувати в нас проблеми і емоції, і навіть якщо чоловік-колега намагається "поводитися з тобою як з рівною" і не контейнує в тебе проблеми емоції - це, як правило, значить, що в нього вдома є жінка - дружина, коханка чи мама, - яка виконує для нього цю функцію. І ти, повертаючись додому, виконуєш цю функцію для свого чоловіка. А на роботі "всі рівні" і все чікі-пікі.

Ні, більшість чоловіків не усвідомлює, що вони контейнують емоції та проблеми в жінок.
Більшість тих, що усвідомлює, вважає, що так і треба.
Більшість тих, що розуміє, що тут якась засада, все одно не вміє надавати одне одному психологічну допомогу і звертатися по неї, коли треба. Якщо дуже припече, вони роблять це у форматі "пляшка на двох", а це шкідливо для здоровля.
 

Тому "рівність" у їх виконанні виглядає як "гаразд у цьому кутику світу я згодний поводитися з жінками не як мудак, але тільки в цьому кутику, БО МЕНІ ТРЕБА ДЕСЬ ПОВОДИТИСЯ ЯК МУДАК!"

Печальне одкровення: якщо тобі треба десь поводитися як мудак - ти мудак.
This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2949863.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
01 грудень 2017 @ 10:22 Він остаточно єбанувся
Сапожнік, у смислі.

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2949555.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
28 листопад 2017 @ 13:57 Троха про пастирів наших
Інколи мені здається, що з мене вийшов би священик. Не так щоб дуже класний, прям Жан-Марі Віаней, але кращий за поточну більшість. Хоча б чисто за принципом "Кухар буде кращим королем за Джофрі".  

Але я одразу починаю згадувати всі випадки, коли я сварилася з людьми, чинила великі скандали через якийсь дріб'язок, або про свою травму відкинення та колінкову реакцію на людей, котрі мене не захистили у випадку, коли могли б... і я думаю: ні. Навіть якби зараз дозволили жіноче священство, - ні. Не гідна.

Але потім я знову дивлюся на тих, з ким навіть мимоволі порівнюю себе - і думаю: та хай мені грець. Вони ж вважають себе гідними. Думають, що вони у повному порядку - це прихожани не такі, жінки не такі, світ не такий. А вони - все гаразд, пучком, вони такі само, якими їх замислив пан Бог.

Кожного разу, коли я лізу в Євангеліє по цитату, я не можу втриматися і дочитую главу, ба навіть всю книгу, до кінця. Як філолог, письменник - млію кожного разу. І потім маю слухати тлумачення цієї музики від людей, більшість яких народилася глухими.

Це виносить мені мозок.
 

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2949262.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
28 листопад 2017 @ 10:18 Ось чому я кинула апологетику
Ти закликаєш людей до церкви, а там оце (в картинку тиць).




І це ще один з кращих.
About this Entry
Свободная Луна
27 листопад 2017 @ 12:09 Троха прекрасного
 Тут прекрасне все - і пост, і коменти

https://foto-history.livejournal.com/11296663.html

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2949060.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
25 листопад 2017 @ 18:44 Сьогодні

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2948854.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
21 листопад 2017 @ 18:01 Троха про Майдан

Так, для мене ці роковини – не свято, бо початок подій на Майдані я зустріла з великим скепсисом. 2013 рік, зовсім трохи часу минуло відтоді, як в Росії захлинулася двіжуха, яка здавалася гарячішою та перспективнішою.

Я гадала, що долучатися до протестів нема сенсу: зима надходить, скоро все закінчиться само собою, втомлені та змерзлі люди розберуться по домівках, і все буде як раніше.

До протестів я долучилася навіть не після побиття студентів, а коли почалися вбивства. Цю дату я відзначатиму щороку. Як і інші сумні дати, аж впритул до 2015 року, аж до Дебальцева. 

НІЧОГО НЕ ЗАКІНЧИЛОСЯ.

Ще й досі не закінчилося.

Ми навіть не на півшляху до Землі Обітованої, ми ледь-ледь вискочили до Червоного Моря, і на п’ятах у нас висить військо фараонове. І роботи нам попереду – робити не переробити, і не стільки тяжкої, скільки марудної, як вишивання.

Я не бачу підстав святкувати цей день. Але я все ж таки саме від нього починаю відлік четвертої роковини.

День, коли українці почали рипатися. 

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2948400.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
21 листопад 2017 @ 14:08 Троха про дідів
...А вони ніяк не второпають: після того, як у нас брати воювали, батьки воювали, діти воювали, друзі та знайомі воювали, і у самих піксель у шафці висить -- мантра "дідивоювали" більше не працює. This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2948317.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
21 листопад 2017 @ 13:53 (без теми)
Мы вас запомним. И я бы еще на месте соответствующих служб проверила что там с организаторами этой поездки, а также компетенцию учителей этих малолетних придурков.

...А Кузьма Кузьмич выпил стопку чистого,
А потом Кузьма Кузьмич закусил огурчиком,
А потом Кузьма Кузьмич, взяв перо с бумагою,
Написал Кузьма Кузьмич буквами печатными,
Что, как истый патриот, верный сын Отечества,
Он обязан известить дорогие "органы"...
About this Entry
Свободная Луна
18 листопад 2017 @ 15:31 Зрадопереможеньки псто
Мурз офіційно призначається постачальником бальзаму для мого зраненого укропського серця.

https://kenigtiger.livejournal.com/1851120.html
https://kenigtiger.livejournal.com/1859834.html
https://kenigtiger.livejournal.com/1859871.html

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2947845.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
18 листопад 2017 @ 14:22 Друзі, а нагадайте мені
мітичну або з класичної літератури ситуацію, коли двоє друзів змушені були вступили в смертельний двобій. А то я пам'ятаю лише Кухуліна з Фердіадом.
About this Entry
Свободная Луна
17 листопад 2017 @ 12:44 Вологі мрії
 Без коментів з мого боку. 


This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2947766.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
13 листопад 2017 @ 15:28 Немного фактов:
 В 1986-м в округе Колумбия Мишель Винсон подала иск против своего работодателя, компании Meritor Savings Bank, на основании того, что босс ее сексуально домогался, подвергал ее нежелательным ласкам, раздевал и насиловал. Винсон была молода, красива и хорошо одевалась. Окружной судья постановил, что ее внешность сыграла против нее: свидетельства о том, что она носила «провокационные» наряды, были расценены как то, что домогательства ею «приветствовались».

В деле «Хопкинс против Price-Waterhouse» мисс Хопкинс отказали в партнерстве, потому что ей нужно было научиться «более женственной походке, более женственно разговаривать и более женственно одеваться», а также «пользоваться косметикой».

В деле «Андрэ против Bendix Corporation» суд постановил, что «неуместно одеваться как женщина, работая администратором, который курирует работу других женщин».

В деле «Бюрен против City of East Chicago» суд вынес решение, что женщины должны «носить одежду, закрывающую их с головы до пят», если в ином случае мужчины ведут себя на работе «непристойно».

В деле «Диаз против Колман» установленный работодателем дресс-код подразумевал короткие юбки. Этот работодатель, по неофициальным данным, приставал к своим коллегам-женщинам, и суд оправдал его, потому что они сами согласились на этот дресс-код!

Но после дела 1977 г. «Шмидт против Austics Bookshops» наем или увольнение женщины на основе такого критерия, как ее внешность, стали вполне законными. Мисс Шмидт потеряла работу в книжном магазине, потому что носила брюки. Апелляционный суд прекратил дело на том основании, что для женщин установлен более строгий дресс-код, чем для мужчин. Суд постановил, что работодатель «имеет право в значительной степени контролировать имидж своих сотрудников», и более того: весь этот вопрос в целом является малозначимым. Судьи решили, что указывать женщине, как ей стоит одеваться, вполне нормально.

В деле «Джереми против Министерства обороны» работодатели избегали нанимать женщин на высокооплачиваемые должности из тех соображений, что эта работа может ухудшить их внешний вид. Принимая решение по делу, лорд Деннинг рассуждал таким образом: «Для женщины волосы являются главным ее украшением... Ей не нравится, когда что-то может испортить только что сделанную прическу». При этом адвокат работодателей утверждал, что принуждение женщин портить свою прическу ради более высокой зарплаты может привести к производственным конфликтам.

На авиакомпанию Dan Air подали в суд в 1987 г. за то, что она нанимала в стюардессы только молодых привлекательных девушек. Авиакомпания защитилась на основании того, что именно таким девушкам отдают предпочтение их клиенты. (Два года спустя издатель USA Today опубликовал передовицу, в которой, прибегая к той же самой логике, призывал вернуться к тем временам, когда в стюардессы брали только молодых и красивых и увольняли их с наступлением зрелого возраста.)

В деле «Маурин Мерфи и Элен Дэвидсон против Stakis Leisure» официантки высказали протест против смены «имиджа», согласно которому они должны были одеваться в «более откровенную» униформу, носить макияж и красить ногти. Одна официантка описала эту униформу как «костюмы из фильма “История О”»: они состояли из мини-юбки и блузки с глубоким декольте, поверх которой надевался корсет, настолько узкий, что натирал под мышками до крови. Одна из судившихся женщин была беременна, когда ее заставили это носить. Управление ресторана признало, что изменения, которых потребовали от женщин, имели своей целью произвести впечатление на посетителей-мужчин. Соответственно к официантам никаких требований по смене имиджа не предъявляли. (Кстати, обязанность официанток появляться полуодетыми перед противоположным полом противоречит постановлению по делу «Сислей против Britannia Security Systems», в котором говорится, что Акт о сексуальной дискриминации 1975 г. призван «охранять правила приличия и частную жизнь», которые нарушаются, когда «находишься в полураздетом виде» при представителях противоположного пола.) Однако адвокат, защищавший женщин, ничего не добился, хотя и обращал внимание судьи на то, что макияж, маникюр и откровенные наряды сексуализируют дресс-код таким образом, что он не может быть применен к мужчинам. Это дело также было прекращено в связи с тем, что оно было слишком малозначительным — слишком тривиальным для рассмотрения. Женщины проиграли судебное дело, но сохранили работу—на полтора месяца. После этого обе они были уволены и подали иск в суд теперь уже в связи с неоправданным увольнением.

Так что если вы отказываетесь надевать откровенно сексуальные наряды на работу в Великобритании, то можете потерять свое место. Однако в разбирательствах «Сноуболл против Gardner Merchant» и «Уайлмен против Minilec Engineering» явная сексуальность женщин была расценена как основание для того, чтобы признать незначительным ущерб, нанесенный им сексуальными домогательствами. В частности, мисс Уайлмен была присуждена смехотворная сумма £50 ($75) за четыре с половиной года домогательств, потому что, по мнению судьи, ее чувства не могли быть сильно задеты, раз она носила на работу «откровенную и провокационную одежду». «Если девушка приходит в провокационной одежде и выставляет себя напоказ, то последствия очевидны», — постановил суд. Он принял свидетельства мужчин, которые характеризовали наряды мисс Уайлмен как сексуально возбуждающие, а протест адвоката, утверждавшего, что ее одежда определенно не была «откровенной и провокационной», был проигнорирован и не включен в постановление суда.
(отрывки из книги Наоми Вулф)

Бедненьких мужчин ужасно тГавят, да? Ой, и чего мне их не жалко. Жестокая я. Бессердечная.

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2947410.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
13 листопад 2017 @ 11:05 Троха про Корморана Страйка


Джоанна наша Роулінг, як відомо, написала серію детективних романів під псевдонімом Роберт Гелбрейт.  Поки що випущено три, очікуємо на четвертий.

Надалі намагатимусь писати без спойлерів, але хтозна, як воно вийде.

 

Читати більшеCollapse ) This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2947138.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
12 листопад 2017 @ 21:18 Що не так з Farscape
1. У Крайтона є міцна мотивація - повернутися додому. Але я ще не помітила жодних ворушінь в цьому напрямку.
2. Яка мета й мотивація в інших учасників екіпажу Мойї - невідомо. За що вони сиділи у в'язниці? Чому все ще тримаються докупи? Чого прагнуть? До яких засобів вдаються, аби досягти мети? Все це залишається без відповіді, вони просто просуваються від планети до планети, керовані якимись нагальними потребами.
3. Крайтон начисто позбавлений будь-якої харизми. Він заявлений як учений-дослідник, але він нічого не досліджує. Його не цікавить принцип, на якому працює Мойя, він не шукає гравіцапи до свого пепелацу, щоб на ньому полетіти до землі. Він не розпитує місцевих про фізичний, астрографічний, політичний устрій цього всесвіту. "За мною ганяється одержимий помстою генерал... а, ну окей".

Оце вже шоста серія. Це полагодять надалі, чи можна сміливо дропати?

Картинка для привернення уваги.



This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2946879.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
07 листопад 2017 @ 13:40 Троха про сторічний ювілей
У Жовтні 1917 року відбулася, власне, контрреволюція під видом революції.
Під крики "геть олігархів!" - пардон, "Геть міністрів-капіталістів!", владу захопили упирі ще гірші за царя.
Чому народ пішов за цими упирями? Тому, що вини обіцяли прості рішення: перестріляємо всіх поганих, і заживемо, бо залишаться самі хороші.
Щось пішло не так, і за 70 років влади упирів ми опинилися глибоко у лайні, аж досі з нього не вибралися.

І коли хтось зваблює вас простими рішеннями і каже, що тільки-но лишень постріляємо всіх поганих, і заживемо...
Думайте, курва, думайте!

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2946572.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
06 листопад 2017 @ 22:44 Ще троха про Валеріана



На 1:36 - команда українців!
This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2946404.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
05 листопад 2017 @ 00:11 Троха про гріхи

ОК, я зараз пожертвую кількастами словами для NaNoWriMo, щоб роз'яснити одну поп-богословську сову, яка мене знову настигла на своїх сивих крилах.

А саме заяложену максиму «своїми гріхами ми розпинаємо Христа».

Я не кажу, що вона богословськи невірна. Але вона цілковито безглузда, як та відповідь математика двом повітроплавцям: «Де ми?» «На повітряній кулі!» Вона непридатна ні до чого. З нею не можна покращити своє християнське життя, бо... ну ОК, я встидалася й не хочу більше розпинати своїми гріхами Христа. Припустимо заради чистоти мисленного експерименту, що мені це вдасться, привіт Пелагієві.

І ЩО? Події, що відбулися в канун Песаха на Голгофі десь близько 30 року нашої ери зміняться? Пілат подивиться на Христа, на представників Санхедріну, та й скаже останнім: «Знаєте що, а чи не пішли б ви... ad penem? Самі, поки я вас не виніс на копняках».

Навіть якби всі ми, нині живучі, разом перестали грішити, якби нам це вдалося це все одно не скасувало б Розіп'яття, бо минулого не можна змінити. Ми не могли б навіть позбавити Ісуса найменшої подряпинки, бо є гріхи, які ми скоїли до навернення, гріхи, які скоїли покоління до нас і гріхи, які скоїли покоління до Христа.

Тоді який сенс у цій максимі? Вона начебто закликає до нашої совісті, але насправді породжене нею почуття непозбувної провини чинить зворотній ефект: згодом ти починаєш мляво ненавидіти Бога, як дитина стиха ненавидить матір, що виїдає їй мозок щоденними «Я задля тебе свою молодість занапастила». Емоції виснажуються, совість притупляється.

Але якщо це й є бажаним ефектом, якщо наша мета –  зробити якомога більше вірян невротиками, то, звичайно, треба продовжувати. This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2946117.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
pope
31 жовтень 2017 @ 12:45 Без слів
 






This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2945890.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
30 жовтень 2017 @ 23:36 Аміна

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2945555.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
30 жовтень 2017 @ 18:00 Британські вчені доїблися до мишей
 https://www.nkj.ru/news/32410/

Але якщо жартики в сторону - то з'ясувалося, що миш, який ріс в ізоляції від інших мишей, тупо не в курсі, що до самиць треба залицятися.
Але, поживши кілька днів з іншими мишами, він засвоює првила гри і починає діяти як всі мишачі мужики: до самиць залицяється, з самцями б'ється.

Ось тобі, бабусю, і "основний інстинкт!"


This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2945469.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
30 жовтень 2017 @ 15:18 Троха про «Сторожову заставу»

Почну з гіркого: якби наш український кінематограф не валявся у глибокому нокауті, ця фільма була б пересічною стрічкою-казочкою для дітей та сімейного просмотру.

В ній відверто слабкі діалоги. В ній вщент незрозумілий сеттінг (В Карпатах боронити Русь від половців? Якщо половці дійшли до Карпат, то Русь боронити троха запізно). В ній, ну прямо скажемо, ані сюжет, ані персонажі не вражають глибиною.

АЛЕ.

Сюжет – зрозумілий та, попри поверховість і загальну слабкість, внутрішньо логічний.

Герой – має все, що треба героєві: силу (знання аеродинаміки та хист до будування моделей), слабкість (боязнь висоти), скарб (Перун-камінь), мета (повернутися додому).

Так, це слабка мета (відновлення статусу кво це завжди слабка мета), але вона є, вона мотивує героя на вчинки, вона зрештою є головним каменем його випробування (він зрікається цієї мети, щоб повернутися у бій та розбити Шамана).

Акторська гра - ну, відверто кажучи, там небагато чого грати. Але видно, що актори в кадрі роблять те, що вміють і отримують від того неабияке задоволення. А це вже півсправи.

(Фільм навіть проходить тест Бехдель)

Монтаж – на висоті. Власне монтажем «поправлено» дуже багато фабульних огріхів, монтажер часто-густо віддувається за сценарістів, і це дуже сильне чаклунство.

Цифрова графіка – напрочуд хороша, а головне – доречна. Нема сцен, де вона зайва та напхана в кадр лише для того, щоб було «па-багатому».

Костюми та декорації – на висоті. Історизм – хай йому біс, у нас фентезі-казка, але кожна ганчірочка справляє враження справжньої, кожен глечик виглядає автентично. Тканина – ручної роботи, чи принаймні так виглядає. Доспіх – металевий. Щит – дерев’яний. Меч – залізний. Може, десь в масових сценах і задіяна пластикова штамповка (наприклад, маски половців), але це не впадає в очі. Лише одна є претензія – всі overdressed, зодягнені надто святково, алееее… нехай.

Бойові трюки поставлені на відмінно!

Так, герої злазять з коней та б’ються пішака навіть тоді, коли це геть нелогічно – вочевидь, Україні бракує  кінних каскадерів та коней, вивчених під трюковий бій. Але хореографія бійок прекрасна. Окремий респект за правильне використання щитів. За те, що герої формують щитовий стрій там, де це доречно.

Моє резюме: гроші на квиток були витрачені не дарма.

Зичу фільмові хорошого європейського прокату та продажів на дисках.

Зичу всім нам подолання «прокляття фентезі».




This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2945063.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
16 жовтень 2017 @ 17:59 Різноманітні "щоденники ембріона" так задовбали, що вирішила написати власну версію

Увага, лонгрід!

Щоденник ембріона

20 годин після того, як
УРА! Тато й мама потрахалися, це був не анал, ніхто не скористувався з презерватива, не було ніяких протизаплідних ковпачків, кремів та пігулок, отже гопа сперматозоїдів ломанулася навпростець у вагіну, найспритніші добилися до матиці а найтриваліші вдерлися по фалопієвій трубі та вичатували яйцеклітину, яка щойно вилупилася з фолікула. Минуло троха більше доби, і тепер я Чебура… тобто, зігота! В мене 46 хромосом, з яких, може, щось і виросте.
Виникає дурнувате питання: чи є я вже людською особою.
Онтологічно – так. В тому сенсі, що ні мишенятком, ні жабенятком я вже не стану. З моїм хромосомним набором 46 ХХ з мене вийде тільки людське дівча.
У решті сенсів – та ви що, подуріли? Я клітина! Одна-однісінька клітина, яка зараз дується, щоб перетворитися на дві, а це вам не коза насрала. От ви зможете самі поділитися надвоє, і щоб без пилки-циркулярки, і щоб для вас це не скінчилося тотальним ПЗДЦ? Ото ж бо! А я можу.
Так, в мене немає ніякої свідомості. Якщо ви не останній тупак, ви розумієте, що такого кшталту тексти пишуть дорослі дядьки та тьотки, а не реальні зіготи. Так, відчепіться всі, зараз ділитимуся.
ІІІІІІЕЕЕЕЕХХХХ!

30 годин після того, як
Йо! Вау! Я бластонулася! Тепер в мені аж цілих дві клітини, які незабаром ще поділяться, а далі, курва, цей процес вже не зупиниш.
Можна біло б розслабитися та запалити, якби я мала рученята, щоб тримати цигарку та запальничку, легені, щоб втягувати дим та м’язи, щоб розслабити. Навіть якщо зараз мамця розслабиться й запалить, я ніц не відчую. Прикро.

40 годин після того, як
Вже чотири клітини! Ну хіба я не крута, бл… бл… БЛАСТУЛА?

3 доби після того, як
Опаньки, я вже морула! Вже 16 клітин як одна копієчка! Є темненькі, є світленькі. Не знаю навіщо, але прикольно!

4 доби після того, як
ЩО ЦЕ ЗА ТРЯСЦЯ БЛІН НАФІГ БЛІН? Чому в мене всередині якийсь пухир з водою? Я що, бластула тобі в печінку, ВАГІТНА???!!!
ААААААААРЯТУУУУЙТЕААААА!

5 діб після того, як
А! Хух! Все гаразд! Я просто бластоциста. Це такий етап у житті, його треба перерости. Головне зараз не нервуватися і зосередитися на внетренні в стінку матки, бо якщо зафейлити цей процес, то все до пизди. Буквально. Змиють в унітаз і писнути на встигнеш.

Тиждень після того, як
40 годин довбалася і таки внетрилася. 40 годин без передиху. Подяки не треба. Зараз віддихаємося і перейдемо до гаструляції.

Два тижні після того, як
Тут таке коїться, що всього й не перескажеш. Гаструляція шурує стаханівськими темпами. В мене вже є зародишевий диск, первинна смужка, розвиваються первинний та вторинний жовткові мішки, трофобласт як навіжений ділиться на цитотрофобласт и симпластотрофобласт, нема коли вгору глянути, цьомки!
Мамо, лови перші гормональні вітаннячка від мене.

Три тижні після того, як
А вгадайте, що в мене є! А в мене є нервова трубка! І ганглії! І якась мезофора, яка стане нирками, і майбутні легені, печінка, та решта тельбухів. Так, вони зараз ще якісь незрозумілі, і біс його знає, що з них що, але вони вже є.
І хто скаже на фіга мені жабри? І хвіст?

Чотири тижні після того, як
Отут буде пика.
Отут буде дупа.
Не переплутати.
До речі, дупа сформувалася першою. Не вся, лише майбутня дірка та кишка. Але то вже неабищо. Бо пика, власне, мені ще менше подобається. Рота нема, носа нема. Але жабри ще є. Хай вам грець, мені з ними все життя жити, чи шо?
Залози вже працюють. А потім казатимуть, що жінки думають гормонами. А чим його, трасця, ще думати, коли замість мозку самі ганглії?

П’ять тижнів після того, як
Це обличчя? Це облицця, я вас питаю? Це не очі, а ка зна що! Мізків так само нема, самі ганглії. Гормони їбашать як навіжені, бідна матуся, мабуть, блює далі, ніж бачить. Під пикою щось росте, мабуть, руки, з дупи теж щось росте, мабуть, ноги. Межи ногами якийсь валік. Дупою чую, що це джерело всіх моїх майбутніх проблем.
Вже маю горде право називатися ембріоном. Майже сантиметр на зріст!

Сім тижнів після того, як
ХВІСТ! Де подівся хвіст??? Я ще не второпала, нащо він потрібний, а його вже нема! Так не годиться. Повинна бути якась стабільність у цьому житті.
Мабуть, тепер треба розповісти, яка я гарненька, що в мене вже всі пальчики видно і як негідно робити на цій стадії аборта.
Але дзуськи. Я краще порадую вас тим, що в мене порвалася дупа. Ну, себто, клоакальна мембрана. Коротше, тепер в мене в дупі дірка. І мені на все насрати, гиги.
Що в житті ще кльового? Вуха. Тобто, намітилося вже де вони будуть. І де будуть очі. Поки це два баняка на півголови, а між ними – майбутній мізчик. Іще не мозок, а мізчик.

Вісім тижнів після того, як
Я майже наполовину складаюся з голови, а вона майже наполовину складається з очей та вух.
Так, гордий вінцю природи, хомо сапієнс сапієнс, тобі до сапієнса ще трюхати і трюхати. Пальці вже є, отже, можна тицьнути світові дулю. Ні, не можна, надто короткі. Вважайте, що я показую фак.
Ще в мене є пуповина. Вона одним кінцем іде мені до пуза, іншим – до плаценти. Через неї я харчуюся мамою. Бо більше нема чим. Мамо, цьомки. Росту як наскіпідарена. Не дивіться на мене. Я виглядаю, мляха, як Чужий.
Нирки починають виробляти сечу. Здогадуєтеся, куди доводиться сцяти? Так, трясця, просто в довколаплідні води! От звідки береться звичка сцяти в басейн…
Так, і на зріст я два сантиметри!

Дев’ять тижнів після того, як
Три сантиметри! Якби я носила якийсь шмот, уявляєте, як би я з нього виростала?
І вже можу скрутити дулю. Ось вам!

Десять тижнів післятого, як
ШОБЛЯ? АБОРТ? Та ви знущаєтеся?
У мене вже є печінка, вона виробляє кров, легені вже є, я вже дорівнюю розвитком якомусь жабеняті, та ну ж бо! Стільки зусиль, і що, вилазь, приїхали?
Еее, що ви кажете, на мене чекає в житті?
Мама через мене втратить роботу, бо «требабулораньшедумать, самадуравіновата?» Мама – переселенка, бо йде війна? Батько десь чкурнув, бо…? А що далі – зафайданий родбудинок? «Не кричи, курва, під мужиком не кричала?» Патріархат? Менша зарплатня? Ризик згвалтування? Нехтування моїми правами через те, що мій писюн вже сформувався по жіночому типу?
Знаєте що котіться під три чорти. Краще так, ніж штучні пологи, коли вже в мене буде все сформоване, і я все відчуватиму. Краще так, ніж стати людською особистістю, на яку вас всім буде накласти, щойно я вилуплюся з вагіни.
Цей світ трохи паскудний для гарної мене. Де той дохтур з його пилососом?

P. S.
Гей, ви все ще пам’ятаєте, що всі тексти такого кшталту пишуть дорослі тьотки та дядьки? Які здебільшого не мають зеленої гадки про те, як відбувається внутрішньоутробний розвиток? Цей текст, принаймні, достеменно дотримується медичної правди. Ну крім того, що ані бластула, ані зігота, ані ембріон до формування кори мозку не можуть мати ніякої особистості та свідомості. Я художній образ, більш чи менш вдалий, не більше. Не потрапляйте до художніх образів у полон. Та не цькуйте інших за те, що вони не потрапляють.

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2944806.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна
14 жовтень 2017 @ 18:38 Моралі не буде

Рано чи пізно в кожен феміністський діалог приходе мущінка, який каже: "Ви своєю поведінкою дискредитуєте фемінізм, расрас!" І ти така: йоба, він реально так думає! Ну тобто, він реально думає, що ми тут зібралися щоб підтримати фемінізм у _його_ очах, бугогасики.

This entry was originally posted at https://morreth.dreamwidth.org/2944668.html. Please comment there using OpenID.
About this Entry
Свободная Луна