Ольга Чигиринская (morreth) wrote,
Ольга Чигиринская
morreth

П"ятицарство

Звичайно, Баркові спадало на думку що князь Кан може бути його батьком - але він не наважився запитати про це ані самого князя, ані свого діда. Бо відчував: якби хтось із них сказав "ні", то він, Барко, почувався б ошуканим.
Не через те, що прагнув розкошів та влади - але тому, що князь Кан був серед людей шанований, і великою честю було б зватися його сином.
Але, трохи поміркувавши, вирішив Барко, навіть якщо я його син - в нього можуть бути причини критися у цьому. В нього є дружина й донька-красуня, отже, любов його до моєї матері була протизаконна, а він князь - і не може ставити себе вище за закон. Бо всім добре відомо, що буває, коли князі ставлять себе вище: дивлячись на них, починають чинити безлад і чиновники та магістрати, за ними услід - простолюд, а коли несправедливістю починає жити ціла місцина, мае тієї місцини гине, і село, місто, або навіть ціла провінція починають жити без духа-покровителя. А коли немає духа-покорвителя, на його місце приходить дух-руйнівник, хоммае, і тоді всім доводиться кепсько, бо хоммае приносять з собою неврожаї, пошесті, потворні чудовиська, скажені звіри, суховії та повені, і вимолити милість хоммае можна тільки кривавими жертвами, і то ненадовго. З провінції, де з"явилися хоммае, люди тікають тисячами, через це приходять у занепад селища та міста, і в Літопису Створіння, який читають кожній дитині у кожній школі з часів Володарки Гінран, розповідається, що колись майже вся земля була пуселею під владою хоммае, де люди мусили не жити - а щоденно виборювати собі життя.
Тому Барко й думав, що, зрадивши дружину, князь припустився слабкості, але спробував виправити учинену несправедливість, давши Імлі можливість гідного життя. А може, казав він собі, аби не плекати марних надій, він і не батько мені - просто друг мого діда, що допомагав його доньці...
Настала осінь, зібрали врожай - і дід відправив Барка до повітової школи у місті Кію. Хлопець на дев"ять місяців розлучився з дідом, але не дуже сумував тим, бо зустрів там Бань, ту саму священицю, яка лікувала його рани, коли він побився з псом Щелепою.
- Гай-гай, та це ж наш хоробрий перевертень! - сказала Бань, побачивши його у школі, і торкнулася долонею його чола. І було це майже так, як поцілунок бабусі-мае, а від широких рукавів священиці тхнуло ароматними смолами, які вона курила щодня на вівтарі мае повіту, мае провінції та Великого Мае Дракона, хранителя Серединного Царства. Барко полюбив цю жінку за її рівну лагідність до всіх, справедливість та непохитну чесність.
Вона навчала дітей історії та аншияру. Що таке аншияр? Це слово складається з трьох знаків: ан - справдливість, ши - милосердя та яр - путь, бо путь людини в житті має пролягати поміж справедливістю та милосердям, а всі інші цноти - то солодкі плоди, які людина збрає на цьому путі.
Барко навчався в школі грамоті, ліченню, аншияру, історії та музиці, як і всі інші діти. Він був хлопець розумний та здібний, і наприкінці року Бань дала йому вихвального листа, з яким його могли прийняти у провінційній школі, а якби він блискуче склав іспити - то й взяти його там на утримання. На літо Барко повернувся до діда, і, оскільки з ним на той час нічого цікавого не трапилось, ми його полишимо та розповімо про повстання, яке того року здійняв дуань Сай.
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments